Вогні
Усі 60 випусків журналу «Вогні» 1931-1939 років, який видавала заборонена тоді організація української молоді Пласт, опубліковані в Електронному архіві визвольного руху. В той час Пласт польська влада заборонила. Причиною репресій був страх перед відновленням активної боротьби за незалежність, а спортивні та юнацькі товариства на зразок Пласту могли стати основою і резервом для майбутніх українських збройних сил.
Місією журналу «Вогні» була підтримка таємних пластових гуртків та самовиховання української молоді. Як зазначалось під назвою видання — це був «ідеологічний журнал нового покоління». Сам Пласт був осередком виховання молоді у дусі підготовки до майбутньої боротьби та збереження національної ідентичності.
Певний період часу це був єдиний журнал української молоді в світі. Саме тут вперше почав публікуватись відомий український поет Богдан-Ігор Антонич.
 |
| Часопис для української молоді «Вогні» |
Як розповів упорядник колекції, пл.сен. Юрій Юзич, ОЗО, у виданні публікували інтелектуальні та історичні статті, поезію та оповідання, дискусійні статті щодо практики і методів організації виховання молоді. Редагували його Євген-Юлій Пеленський, Василь Кархут, Осип Рудакевич, Роман Олесницький та Богдан Кивелюк.
«Редактори періодично дискутували щодо цілей та методів виховання української молоді як з націоналістичним середовищем ОУН, так і з церковними молодіжними організаціями, які підтримувались Українською греко-католицької церкви. Цікаво, що всі три середовища розвивали вчорашні вихованці Пласту, яких часто поєднували міцні родинні чи дружні зв’язки», — розповідає Ю.Юзич.
Читачами журналу «Вогні» були члени таємних пластових гуртків і куренів, а також шкільна і студентська українська молодь.
Колекція сканованих копій журналу доступна за посиланням.
_______________________________________________
Пластун
Колекцію всіх чисел журналу «Пластун» опублікував електронний архів українського визвольного руху до 95-ліття заснування українського скаутингу в Закарпатті.
Перші пластові гуртки з’явилися на Срібній землі в жовтні 1921 р. Пластовий часопис же виходив із 1923 по 1935 рік як урядовий журнал на Закарпатті. 50 номерів журналу, які збереглися в архівах, скопіював Голова Крайової ревізійної комісії Пласту-НСОУ пл.сен. Юрій Юзич.
«Журнал перейшов три етапи ідеологічного розвитку: добу скаутського інтернаціоналізму (1923—1926), народовецького патріотизму (1928—1932) та соборницького націоналізму (1932 – 1935)», — говорить Андрій Ребрик, голова Закарпатського обласного осередку Пласту-НСОУ.
 |
| Одне з перших видань тримовного жуналу Пластун. Фото: 100krokiv.info |
Спершу видання було тримовним: українською, чеською і мадярською мовами. Звідси й потрійна його назва в той період «Пластун-Юнак-Черкейс». Українська (руська) секція була найбільшою. Її редагували Остап Вахнянин і Андрій Алиськевич, згодом — Леонід Бачинський.
Оскільки фінансувала журнал Чеська держава в особі Головної управи скаутів Підкарпатської Русі, то редакція змушена була поступатися українськими інтересами на користь скаутського інтернаціоналізму. Головним редактором був начальник Головної управи чех Йозеф Пешек.
 |
| Остап Вахнянин. Фото: 100krokiv.info |
Частота появи чергових чисел «Пластуна» була нерівномірна від року до року.
З березня 1928 р. журнал став виходити тільки українською мовою (урядовим етимологічним правописом) під назвою «Пластун, часопись пластової молодежи». Офіційним редактором значився Юліан Ревай — референт українських пластових відділів Закарпаття, майбутній прем’єр-міністр Карпатської України (1939). Фактично редакторською роботою продовжував займатися професор Бачинський.
 |
| Заклик до молоді, вміщений у виданні “Пластун-Юнак-Черкес” за 1923 рік. Фото: 100krokiv.info |
Період 1932—1935 рр. можна визначити як добу соборницької ідеології в житті «Пластуна». У своїх публікаціях, друкованих літературною українською мовою з фонетичним правописом, видання пропагувало ідею, що закарпатці – це частина єдиного українського народу. Редакторами в цей час були Юліан Ревай і Андрій Ворон (1934—1935).
Переглянути й завантажити всю колекцію “Пластуна” можна за посиланням.
_______________________________________________
Дорога
Саме тут уперше опубліковали вірш Юрія Буряківця «Післяслово», тепер відомий як народна повстанська пісня. Сучасної популярності вона набула в обробці Тараса Чубая «Буде нам з тобою що згадати». Журнал, який виходив під час Другої світової війни, був центральним і єдиним періодичним виданням забороненої з політичних мотивів молодіжної організації українського скаутингу Пласт і легальних напівпластових Виховних спільнот Української молоді (ВСУМ).
 |
| Журнал для молоді «Дорога», який виходив легально під час німецької окупації України (продовжував традицію однойменного довоєнного видання). Видання користувалось популярністю серед гуртків ВСУМ, зокрема тих які напівлегально працювали за пластовою програмою. |
Всього у колекції 33 випуски видання. Його заснував та редагував дрогобицький пластун, провідний член УВО і ОУН Зенон Коссак. Саме в перших числах цього журналу збереглась більшість відомих ідилічних текстів Коссака.
“У журналі «Дорога» публікували статті основопложника пластового руху Олександра Тисовського, хроніки діяльності ВСУМ, світлини з тогочасного життя української молоді, поезію і оповідання”, — розповідає упорядник колекції, пл. сен. Юрій Юзич, ОЗО.
Певний час «Дорогу» редагував Богдан Гошовський — один із пластових виховників майбутнього Головного командира УПА Василя Кука. Згодом Б. Гошовський набув популярності в діаспорі як дитячий письменник.
 |
Колекція документів доступна за посиланням.
_______________________________________________
Молоде Життя
Е-архів визвольного руху опублікував пластові журнали “Молоде життя” (120 чисел). Колекція документів доступна за посиланням.
_______________________________________________
На Сліді
Колекція чисел часопису «На сліді» (47 чисел) доступна за посиланням.
Видання таємного Пласту в Галичині і Волині 1930-тих років. Журнали для старшого пластунства «Дорога» і «Вогні», для пластового юнацтва — «На сліді» і для дітей новацького віку — «Орленя».