Як станиця Лондон, яка цьогоріч обходить 15-річчя відновлення своєї діяльності, провела Свято Весни онлайн і довела, що пластувати в умовах карантину, не лише можливо, але й корисно! Онлайн – не означає поза природою, а лиш те, що наші намети стояли (а в декого ще й стоять!) окремо, але через zoom ми були всі разом.

Це Свято Весни зібрало перед екранами 55 учасників (Станиця Лондон та пластуни-самітники із Великої Британії), 12 виховників та інструкторів та 5 гостей із Великої Британії, України та Німеччини.

Такий новий формат став не лише величезним викликом організації та самозарадності – чого лиш вартувало живе розвезення пакунків із завданнями для пташат і новаків, у той час як Королівська пошта не справлялася із навантаженнями. Тим часом юнацтво вирощувало кристали й виконувало багаторівневий челендж-доступ до Свята Весни – скільки ж батьків встигли подякувати за різке підвищення домашньої самозарадності (постелі застелені, посуд вимитий, батьки сніданками нагодовані!), спортивних досягнень та добрих діл. Чи нічні репетиції церемоніалів та обговорення як саме пускати онлайн-іскру під «Сіріли» – через чат чи месенджер?

Таборування у звичайних для пластунів умовах було обмежене, але ми не розгубились. Карантин то «Карантин». Звичайно, що від звичних занять ми не відмовились, просто головним способом комунікації стала онлайн платформа, а замість звичного пальця догори, щоб щось запитати, учасники повинні були включити свої мікрофони. Ватри-кринички із взуття та з youtube, намети, справжні і майже, піонірка, куховарення, командні змаги й майстерки – усе, що й повинно бути на правдивому таборі.

Ми дотримались усіх церемоніалів, прийняли важливих гостей, отримали благословення отця Миколи та розбились по уладах для проведення програми, дуже насиченої. У пташат була неймовірно цікава легенда про інопланетян з планети Локданія. Вони змайстрували багато чудових речей: ловця снів, ляльку з ложки, рибку-аплікацію та активно вирощують овочі. Тепер у батьків є чим прикрасити домівки (після прибирання)! До речі, локдаун закінчиться, саме коли пташата виконають усі свої завдання і складуть спільну книжку-казку.

Новацтво в цей час на таємничий острів «Корона» запросила сама королева Англії. Вони пакували наплічники, робили захисні маски, ставили намети, розшифровували таємні послання морзеткою та робили усе, що роблять справжні мандрівники на острові. Тепер новацтво готове не тільки до боротьби з вірусом, але і з викликами на наступних СВ.

А ось у юнацтва були дві різні програми і ані хвилі відпочинку, а тому в кінці заслужили на гру й винагороду. І коли молодше юнацтво мали звичну програму СВ: таборування, куховарення, руханка, співи та ігри, старше юнацтво вирішило бігти цілий марафон та зробити два добрих діла. Вони водночас пробігли, пройшли і проїхали на велосипеді за 2 години понад 140 км, відвідуючи із дарунками дім свого друга, що змушений дотримуватися жорсткого карантину та збираючи кошти на підтримку Пласту в Україні. Ви також можете долучитися своєю вкладкою тут:

Підтримати

Опісля усі улади знову зібрались разом для офіційного закриття та найбажанішої події кожного табору – ватри. Вона була атмосферною, тут лунали пісні різних жанрів: від новацької «Їжак маму попрохав» (так, наші діти теж співають покохав!) до сучасної пісні «Еверест» гурту Океан Ельзи. Ми таки пустили цю віртуальну іскру!

На сам кінець свята, ми створили хмаринку з почуттів, де кожен написав, які у нього відчуття від Свята Весни. Виховники були раді побачити слова «Радість», «Чудово» та «Хочу ще». Недоспані ночі та людино-години підготовки були того варті.

Сподіваємось, що це було наше перше й останнє Свято Весни онлайн. Адже таборувати онлайн класно, але на природі все ж таки краще. Хоча це довело, що пластун готовий до будь-який випробувань. Зрештою, ми вже говорили про Марс…

Пл.розв. Соломія Петріна
Пл.сен. Ольга Муха

Share This