Леся Українка – найбільш улюблена патронеса дівочих куренів у Пласті. Сімнадцять куренів юначок обрали її ім’я для назви своїх самовиховних частин. Загалом за сто років в різних куренях «Українок» вросли тисячі активних пластунок.

У 1920-х роках в Галичині та Волині діяло одразу шість куренів її імені: 14-й в Сокалі, 44-й у Львові, 59-й в Тустановичах, 63-й у Володимирі Волинському, 73-й у Луцьку і 91-й у Станиславові (тепер – Івано-Франківськ). Окрім того ще один – сьомий – курінь діяв в Ужгороді при дівочій гімназії.

В еміграції перший дівочий курінь, який діяв при українській гімназії в Празі, обрав патронесою Лесю Українку (прапор куреня – на фото, зберігається у НІМУ). Так само зробило у кінці 1940-х років в Німеччині одразу три куреня: 2-й у Міттенвальді, 6-й у Ашафенбургу та 22-й у Фраймані (окрім цього був ще 8-й самостійний гурток Беблінгені).

Сьогодні в світі діє (або донедавна діяли) шість пластових куренів юначок ім. Лесі Українки. Перші дівочі курені у США і Аргентині, які отримали 2-ге порядкове число, у Нью-Йорку і Буенос-Айресі. В Канаді – 4-й курінь у Торонто. В Австралії пластунки організували одразу два курені: 6-й в Аделаїді і 12-й у Сіднеї. Із відродженням Пласту в Україні ім’я Лесі Українки носить 6-й курінь у Львові.

Окрім цього літературна спадщина Л.Українки зафіксована в назвах двох куренів волонтерок у Пласті – «Ті, що греблі рвуть» (перший курінь старших пластунок, створений ще у 1926 році) і «Лісові Мавки».

Племінник Лесі – Юрій Косач – виріс у 1-му курені юнаків у Львові в 1920-х роках. Перші свої твори почав публікувати у пластових виданнях. Якби Леся не померла у 1913 році, упевнений, стала би членом Пласту, як це зробило багато її друзів.

Джерело

Share This