“Чорними хмарами вкрита руїна, Вітер на згарищах грізно гуде. Мов дика пустеля, лежить Україна, Плаче дівчина і месника жде”… Кожен з нас неодноразово співав при ватрі на пластовому таборі цю пісню на слова Івана Багряного. Це була романтика «ґорґанської ночі»: усі сиділи навколо вогнища, іскри якого, злітаючи вгору, освічували молодечі обличчя навколо. Ці слова проймали […]